У нашій області щороку всиновлюють понад півсотні дітей. Статистика показує, що найбільше сімей, які усиновили дітей, проживає в обласному центрі. Сім’я Холодовських одна з тих, то наважився на такий вчинок. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайт kropyvnychanka.
Молода жінка Юлія Холодовська родом з Кропивницького – мама 3 біологічних дітей та двох прийомних розповідає, як наважилася на такий серйозний крок та дає поради батькам, які вирішать повторити її вчинок.
Як сім’я наважилася на прийомних дітей
Пройшло 4 роки, як Юлія та її чоловік прийняли рішення взяти під свою опіку прийомних дітей. Жінка розповідає, що її друзі, брат вже мають такий досвід.
Юля працює вчителем фізкультури в одній із шкіл міста. Досить часто їздять з учнями до дитячого будинку «Барвінок» відвідувати його вихованців дітей-сиріт.
Після цих поїздок жінка зрозуміла, що хоче стати мамою для прийомних дітей. На той час коли сім’я готова була взяти дитину, дізналися, що чекають на третє власне маля. Жінці було 37 років, а чоловікові – 40, тому така новина була дуже несподіваною, але вона ніяк не вплинула на попередньо прийняте рішення усиновлення.
Усиновили двох хлопчиків, які один з одним рідні по крові. Діти з неблагополучної сім’ї, мати померла, бо пиячила, батько відмовився від дітей.
Бути прийомними батьками не так просто
Жінка говорить, що прийомним батькам на перший раз може здатися, що вони легко замінять дитині рідних батьків. Насправді це зовсім не так. Проблема в тому, що маля росло в дитячому будинку, де були свої правила. Крім того, те, що йому дозволяли там, може бути недозволеним в новій сім’ї.
Не варто тішити себе ілюзіями, як ви сильно полюбили цю дитину. Вам на початку може здаватися, що вже любиш, але потім приходить розуміння, що це жалість, а не любов. Повинно пройти досить багато часу, щоб дитина полюбила вас, а ви її.
Нові батьки повинні бути готові до того, що в буденному житті діти поводять себе не так, як від них очікується. В вихованні буде складно, але якщо ви наважилися виховати порядну дитину, то прийдеться інколи потерпіти, інколи промовчати.
Потрібно з розумінням ставитися до себе і дітей. Перший час вам буде нелегко, бо ваші надії не здійснюватимутся, дитині буде важко, бо змінилися умови життя. Юля вважає, що які б гарні умови в дитячому будинку не були – красиві іграшки, одяг, це все не робить дітей щасливими. Щастя для дитини – це любляча сім’я, коли батьки приділяють всю увагу і проявляють любов.
Війна за свої права протягом двох років
Жінка говорить, що поведінка прийомних дітей не така, як у кровних. Причина криється в тому, що вони пережили в своєму житті зради, насилля. Нові батьки часто цього не розуміють. Крім того, прийомні батьки стикаються з великою кількістю проблем бо спочатку і думки не мають, з чим їм прийдеться зіштовхнутися.
Якийсь час жінка розуміла, що від любові її сім’я рухається в зворотному напрямку. Очікування не справдилися, спочатку думали, що діти будуть вдячними і ввічливими, але все було навпаки. Два роки було багато непорозумінь, сварок.
Навчання виховання
Коли вже було несила терпіти, багатодітна мати почала шукати допомоги. Багато часу приділяла форумам виховання, питала порад у знайомих нічого не діяло.
Потім громадська організація «Міжнародний центр розвитку і лідерства» почала проводити навчання виховання дітей, жінка вирішила записатися. Коли Юля закінчила курси, вона стала зовсім іншою людиною, і по-іншому почала дивитися на дітей.
Юлія розповідає, що зрозуміла, діти не могли себе поводити по-іншому, бо батьки їм не рідні, крім того, вони мають вже свій сформований характер, їх погляди не співпадають з новою сім’єю. Тільки коли пройде час, зможуть зрозуміти, що нова сім’я їх любить.
У таких дітей немає ніякого досвіду любові. В новій сім’ї вони цьому навчаються і тут дуже важливо якомога більше їх підтримувати у всьому.
Зараз в сім’ї Холодовських повна ідилія. Сини поважають і люблять своїх батьків. Крім того, вони не ображають рідних дітей Юлії. Хлопчики життєрадісні, веселі.
Юлія вирішила поділитися певними порадами для людей, які вирішили взяти під опіку прийомну дитину:
- Треба якнайбільше дізнатися про усиновлення. Потрібно розуміти, що діти будуть відрізнятися поведінкою, мисленням від ваших кровних. Перші два роки проживання можуть бути досить важкими.
- Зважте всі «за» і «проти». Не беріть дитину тільки через жалість. Ви повинні відчути, що готові брати на себе відповідальність за маленьке “янголя”.
- Якщо у родини вже є власні діти і було прийнято рішення брати прийомну дитину, треба заважати, на те, як ваші кровні діти будуть ставитися до чужих дітей.
