Українська вишивка має давню і насичену історію. Про цей факт свідчать знайдені знахідки на території України. В давні часи вишивка була хобі українських жінок. В цій кропіткій роботі вони використовували різні техніки, полотна, нитки. 

Майстерність, знання переходили від матері до дочки і утворювали окремі ознаки вишивки, які були характерними для роду, місцевості. Тому в кожному регіоні країни є власні риси в візерунках, поєднанні кольорів, техніках вишивки.

На нашій землі постійно з’являлися різні культури, які мали свої символи і впливали на українську культуру. Досить часто стародавні люди зображали їх на культових предметах. Ці символи були основними на вишивці, якою наші предки прикрашали рушники, одяг.

З плином часу значення символів забувалося, втрачалося, люди почали самі придумувати символи і наносити їх на одяг, рушники. Таким чином виникли абстрактні візерунки, коли ще люди не знали, що таке живопис, і для того щоб зобразити бажане, використовували спеціальні лінії, ромби і багато інших. Більше на kropyvnychanka.com.

Орнамент в давнину

Колись народні майстрині зберігали геометричні символи предків, передаючи їх у своїх вишиванках дітям. За допомогою рослинних мотивів майстрині зображали на вишивці красу, любов до природи. Найчастіше оздоблювали тканину квітами маку, трояндами, калиною. Їм надали певні магічні властивості, вважалося, що такі малюнки на одязі приносять успіх в житті, силу, палке кохання. Крім того, подібний орнамент наділяв власника виробу притаманним цим рослинам позитивними властивостями, давав захист від нечистої сили.

Були і зооморфні орнаменти, які складалися з зображень тварин, птахів, комах. Не забували у вишивках використовувати зображення частини тіла тварин: зуби вовка, очі вола, луску риб. Найчастіше їх наносили на ритуальні полотна або одяг. Під час роботи важливо було дотримуватися традиційної композиції орнаменту. Вишивка такого плану виконувалася в окремі дні (понеділок, четвер). 

За всю історію української вишивки майстрині створили більше ніж 100 різних технік вишивання, які визначають особливості вишивки, надають їй оригінальності. Кропивницькі майстрині мали також свій стиль вишивки, яку робили в техніці «хрестик», гладь, шви, вперед голкою і позаду голки.

Відновлення національних традицій

Галина Болюк родом із села Байдакового Онуфріївського району все своє життя займається вишивкою. Розповідає, що перейняла цю справу у тітки, яка привозила різні схеми, вона їх перемальовувала. Галина виконала багато картин, портретів, рушників, серветок, вишиванок в техніці «хрестиком», гладдю. Найгарнішими своїми роботами вважає вишиті власноруч портрети класиків української літератури, які подарувала місцевій бібліотеці.

Завідувачка закладу Віта Гараба зраділа такому подарунку, адже дбає, щоб в селі зберігалися українські традиції. Завдяки роботам майстрині Галини та старанням селян, вдалося в Байдаково відкрити міні-музей. Кожен місцевий мешканець взяв приклад з Галини, поділився речами, які зберігалися вдома і становили суспільний інтерес. Тепер, тут зберігаються цінності наших предків, на які кожний охочий має змогу подивитися.

Мотиви вишивки

Мотиви, які використовували у вишитому орнаменті зображали навколишніх людей, природу, улюблені рослини, тварин. Люди вірили, що окремий вишитий малюнок принесе їм гарну долю, щасливе життя, багатство. Варто зазначити, що в наш час активно використовуються символи з різних культів, але їм не придають ніякого значення.

Всі сучасні орнаменти дизайнери роблять не такими точними, як колись. Більше використовують абстракцію, але вона все одно продовжує нагадувати людям ту символіку, яку зберегла традиція.