Важко уявити собі українку без коси. В давні часи вона була справжнім оберегом. Про обрядовість жіночих і дівочих зачісок є багато прикмет, з ними пов’язані різні звичаї. Одна приказка говорить: «Немає коси – немає й вроди». Навіщо українки плели коси та які були в тому приховані символи, розбираємось на сайті kropyvnychanka.com.
У часи Київської Русі коса вважалася оберегом. Наші пращури надавали їй містичних властивостей. Вона мала захищати дівчину від зла, приносила силу, добробут, кохання, міцний рід. Довге волосся було знаком краси. Коса засвідчувала, що дівчина має гарне здоров’я, добра господиня. В Єлисаветграді дівчата полюбляли вплітати в косу павичеве пір’я, різні пахучі трави.
Традиція плетіння першої коси
Вперше дівчинці плели косу на 6 році життя це була справжня церемонія. Цим займалася родичка, досвідчена жінка, яка заплетини проводила під молитву. Вона повинна заплести волосся в формі хрестика. Для цього бралося волосся з потилиці і скронь. Всі чотири пасма зав’язували на маківці. Вважалося, що таким чином, дівчинка буде щаслива в шлюбі і її постійно переслідуватиме успіх.
Особливості та традиції заплітання весільної коси
Коли дівчина виходила заміж, то «позбавлялася коси», бо зобов’язувалися більше ніколи не показувати на людях непокриту голову, це вважалося на той час соромом. Колись ходити з непокритою головою вважалося гріхом, і якщо заміжня жінка не носить головний убір, всі дивляться на її волосся, то вона накликає на свою сім’ю біду.
На весіллі важливою церимонією було розплітання коси під час якої дівчина назавжди прощалась з дівоцтвом, вона отримувала новий статус заміжньої жінки.
Розплітали косу завжди вночі з п’ятниці на суботу після дівич-вечора. Дівчину садили на розгорнутий кожух, який за віруванням, був запорукою майбутнього добробуту. Далі косу нареченої брався розплітати її брат, інколи це могла робити мати.
З голови дівчини знімали стрічки і прикраси, якщо у неї була менша сестра, то всі прикраси переходили їй в спадок.
На дівич-вечорі косу розплітали і плели нову, змащували медом. За віруваннями вплітали часник (як оберіг), зерно, барвінок. Після цього на заплетену косу дівчині одягали головний убір. Цей обряд супроводжували співами.
Окрім розплітання, існував ще один ритуал – «відсікання» коси молодої вже після весілля. Найчастіше це робили тоді, коли дівчина йшла до шлюбу без своєї згоди або через бідність роду. Відсікання – це відрубування коси сокирою зі співанням спеціальних обрядових пісень. Вважалося, що таким чином ставиться межа між батьківською сім’єю і сім’єю, куди пішла дівчина після заміжжя.
Особливості плетіння коси в Кіровоградській області
У нашому регіоні дівчата розчісували волосся на два боки, вони робили рівний проділ посередині голови і плели дві коси. Крім того, заплетеними косами обвивали голову ніби вінком. Коса була як святковою, так і повсякденною зачіскою. Коли її плели на свято, то брали все волосся і сплітали його в одну косу, обов’язково в волосся додавали кольорові стрічки, які звисали разом з косою вздовж спини.
Були і такі випадки, коли заплітали волосся у чотири коси. Дві передні підплітали коло висків, а задні розподіляли на кілька дрібних кісок – дрібушки. Їх викладали навколо голови вінком, а одну косу «перепрокидали» через голову.
В наш час такі способи плетіння дівчата не роблять. Для того щоб подивитися на правильну техніку плетіння, варто відвідати бібліотеку «Дмитра Чижевського», де традиційно наприкінці осені кожного року проводять перукарські майстер-класи на тему «Коса- дівоча краса». На цьому заході найкращі перукарі міста показують свою майстерність в плетінні коси. Кожна дівчина може отримати гарну зачіску, та опанувати техніки, якими користувалися наші пращури.
