В країнах пострадянського простору психологія вийшла на офіційний рівень, а кабінет психолога став доступним майже у кожній лікарні, навчальному закладі чи підприємстві. Ті хто знайомі з темою психології хоча б поверхово і встигли сформулювати власну думку з цього приводу, поділились на два табори. Представники першого запевняють, що сучасна психологія, психотерапія і намагання краще пізнати свій внутрішній світ – то суцільна маячня за відсутністю більш серйозних занять. Інші ж переконані, що реалії сучасного життя змушують мати особистих консультантів у багатьох сферах. Звідси – величезний попит на психологів, коучів, нутріціологів, спортивних мотиваторів і т.д. Далі нас сайті kropyvnychanka.com, поговоримо, як кропивничанам, які потребують реальної допомоги та психологічної підтримки не потрапити під вплив однієї з агресивно налаштованих груп та знайти золоту середину.
Міфи про психологію
Нам здається, що ми багато знаємо про цю сферу та можемо самотужки впоратися не тільки з власними проблемами, але і давати поради іншим. Про те, як каже приватна психологиня Олена Панченко, коли починаєш запитувати у звичайних людей, що вони знають про психологію, відповіді просто шокують. У Кропивницькому великий відсоток людей віком за 50 років вважають сертифікованих психологів шарлатанами, мовляв, токар, повар, водій, зварювальник – це зрозуміло; а хто такий психолог? Так, на перший погляд робота психолога не помітна. Оцінити результат від пройденого курсу психотерапії може тільки та людина, яка «варилась» у цьому процесі зсередини. В очах інших вона не стала красивішою чи забезпеченою, а отже – платила спеціалісту дарма. Так думають ті, хто вважає психологів магами та чародіями, які силою впливу можуть зробити з пересічного громадянина мільйонера.
Наступний міф – психотерапія не доступна звичайним людям. Насправді психологія і психотерапія – це інструменти до самопізнання людей будь-якого віку, статі, національності та соціального прошарку. Візит до спеціаліста не потребує аж занадто великих затрат. У Кропивницькому не так багато професійних психологів в порівнянні, скажімо, з Києвом чи Львовом, тож ціни у приватних практиків цілком доступні.
Ще одна вигадка закостенілих у вузькому світобаченні скептиків – психологія взагалі не працює. Щось болить – йди в поліклініку, а просто лежати і говорити про депресію і емоційне виснаження нема чого. Бо то все вигадки і звичайна лінь. Проте, користь від «прокачування» сили думки доведена не тільки західними, але й вітчизняними дослідниками в цілком офіційних сферах.
У яких ситуаціях потрібна допомога або коли «вже пора»
Періодичні емоційні встряски і зміна настрою – норма для кожної людини. Проте, якщо пригнічений стан не минає більше двох тижнів, бажано звернутись до спеціаліста. Це не означає, що вам почнуть промивати мізки з приводу неправильного способу життя чи призначати медикаментозне лікування. В 90% випадків буде достатньо кількох бесід з розбором психоемоційного підгрунтя поганого стану.
До сімейного психолога варто звертатися не тільки тоді, коли родина знаходиться на межі розлучення. Якщо у стосунках пари присутня напруга, потрібно час від часу проводити профілактичні сеанси, де спеціаліст, як сторонній спостерігач дасть поради і застереження від необачних кроків.
Однозначно слід записатися на прийом, якщо людина на протязі тривалого часу не може самостійно впоратися з образами, закривається від суспільства, вважаючи оточуючих своїми ворогами. Також психотерапія необхідна у випадках, коли психоемоційне виснаження переходить на фізичний рівень і транслюється на роботу внутрішніх органів. Наприклад, кропивничанка Марія Доценко вирішила звернутися до психолога тоді, коли помітила, що регулярні емоційні спалахи почали провокувати біль внизу живота. Щоразу неприємні відчуття посилювались так, що з часом жінка почала приймати знеболюючі засоби. Гінекологічні, гастроентерологічні та УЗД обстеження патологій не виявили, проте після кількох сеансів психотерапії біль минув. Виявляється, потрібно вміти працювали когнітивно, аби гасити нервові імпульси в різних частинах тіла.
Справа в тому, що такому вмінню в школах не вчать, тому багато дорослих людей не володіють елементарними інструментами психологічної саморегуляції. Тут на допомогу приходить психолог, задача якого – не тільки «знеболити» ситуацію «тут і зараз», але й навчити людину самостійно керувати своїм станом в майбутньому.
Прохання про допомогу – слабкість чи прояв сили?
Магістрантка психології одного з кропивницьких вишів, Дарья Соловей, впевнена, що звернення за допомогою до будь-якого спеціаліста – це прояв самоповаги і внутрішньої сили. Коли людині щось болить – бажання позбутися болю цілком нормальне. Всі ми хочемо відчувати себе вільними як від фізичного, так і від емоційного дискомфорту. А от якщо не йти до спеціаліста і терпіти дискомфорт, це вказує на страх бути висміяним та зацикленість на позиції «що про мене подумають інші?». У цьому випадку слабкістю є не сама проблема, а залежність від чужої думки і готовність бути нещасним заради стороннього схвалення.
Психологічний дискомфорт, який часто повторюється і переростає в хронічну форму, може призвести до прихованих перманентних проблем з психікою. Жити з цим можна, а от про подальший особистісний (а отже – сімейний, кар’єрний та будь-який інший) розвиток доведеться забути. Людина, яка йде до психолога, хоче розвиватися, має наміри на майбутнє. Це, однозначно, схвально. В протилежному випадку життя перетворюється на ходіння по колу «від проблеми до проблеми». А інструменти вирішення цих проблеми знаходяться в розпорядженні спеціально кваліфікованої людини, яка в змозі допомогти.
Навіщо психолог, якщо можна поговорити з друзями?
Прекрасно, коли є хороші друзі, яким можна «вилити» душу. Немає сумнівів, що перевірені роками товариші співчувають і хочуть допомогти від щирого серця. Але на жаль, вони не володіють тим набором інструментів і методик, за допомогою яких психолог може діагностувати і виправити проблему. Крім того, друзі завжди дивляться на проблему в упередженій площині, займаючи вигідну для вас позицію. Психотерапевт – навпаки, не буде давати порад, але розкладе ситуацію «по поличкам» і пояснить вам об’єктивний стан речей. Більше того, спеціалісту легше виявити причину проблеми і провести діагностику, адже це його безпосередня робота, з якою він має справу кожного дня. Друг же може дати дієву пораду тільки в тому випадку, якщо сам особисто прожив вашу ситуацію і йому є що сказати.
Проблеми, з якими звертаються кропивничани
Пошук психологів із Кропивницького в соціальних мережах та аналіз контенту показав, що частіше до спеціалістів звертаються особи жіночої статі. Представниці віком від 20 до 35 років приходять із запитом самореалізації та пошуку себе в житті. Клієнтки від 35 до 45 часто дезорієнтовані в особистому житті, приблизно 40% з них вже встигли розлучитися з партнером на вступити в шлюб повторно. До 40 років жінки, як правило, скаржаться спеціалістам на відсутність взаєморозуміння з чоловіками, після 40 – намагаються знайти спільну мову вже з дітьми.
Найпоширеніша причина, що лежить в основі більшості проблем – дестабілізована самооцінка та невпевненість в собі. В таких випадках перегляд мотиваційних фільмів та повторення біля дзеркала слів «ти прекрасна, ти зможеш» – практично безрезультатна трата часу. «Якщо до 40 не змогла, то що має змінитися зараз від цього самонавіювання?» – запитують провідні спеціалісти спілки психологів.
Рідше на сеанси записуються сімейні пари. Якщо й приходять – то здебільшого через наполягання жінки. Несподівано, але частими клієнтами хороших психологів є чоловіки і жінки, які вже досягли вагомих успіхів в бізнесі та саморозвиткові. Чим вище людина піднімається ментально та духовно, тим більша у неї потреба до подальшого розвитку.
Якщо досі не можете визначитися, чи варто йти до психолога, подумайте ось над яким питанням: чому у вас взагалі виникли думки про такий візит? Напевне, є якась обставина, що давно не влаштовує. При змозі вирішити проблему самотужки ви, напевно, вже давно б зробили це, чи не так? Проте, щоб позбутися сумнівів остаточно, варто познайомитися зі спеціалістом і дати йому змогу попрацювати з вами хоча б один-два сеанси. Внутрішній відгук (або його відсутність) обов’язково підкаже, як діяти далі.
