Сучасні жінки мають великі привілеї. Вони можуть повноцінно займатися бізнесом, політикою. Мало хто думає над тим, що сто років назад, жінки, яких називали феміністками, емансипантками активно боролись за ці права. Але якщо розглядати історичні відомості, то можна впевнено сказати, що в Єлисаветграді велась активна боротьба жінок в суспільстві. Більше на kropyvnychanka.com.
Перші зібрання жінок
Із повідомлення в Єлисаветградській газеті «Голос Юга», 20 травня 1911 року в Єлисаветграді відбулися збори, присвячені рівноправ’ю жінок, на цей захід прийшло 50 активісток, які належали до «соціальних сфер».
Збори розпочав своїм виступом І. Кобак, член правління соціал-демократичної партії, також не обійшлося без промови педагога зі Львова Адольфіни Гожицької.
На цих зборах прийняли низку законів, які передбачали на право голосу, висловлення власної думки жінок. Крім того, повинні були скасувати закон який забороняв жінкам приймати участь у роботі політичних товариств.
Адольфіна Гожицька, була впевненою, що жінка не могла бути «подругою» для свого чоловіка, тобто вони були не рівноправними, адже освіта більшості жінок була гірша ніж у чоловіків, багато з них були не освіченими і не мали достатньо знань для повноцінного виховання дітей.
Тодішні дами мали свої уявлення про рівноправ’я, які точно б здивували сучасниць. Всі погоджувалися з тим, що жінка має повноцінне право виражати свою думку, обирати, але категорично були проти того, що заміжня жінка завжди повинна віддавати свій голос за ту партію, яку обрав її чоловік. Тобто її думка не повинна збігатися з чоловіком, в неї повинен бути власний вибір.
Переконання феміністок
На початку ХХ століття феміністки були впевнені, що жінка не має права поєднувати бізнес і сім’ю, бо для неї головним покликанням в житті повинно бути материнство і виховання дітей. Тож на їхню думку вести бізнес, займатися активним громадським життям пасувало тільки самотнім жінкам. Тодішні активістки були впевнені в тому, що жінка повинна показати себе, для того щоб мати хоча б якість виборчі права, тобто бути освіченою і грамотною. Саме тому на той час важливе місце займала жіноча освіта, активісти прагнули покращити її і зробити доступною.
Дискусії
Одна з них була висунута на цих зборах. Активістки виступили проти невільництва жінки, тобто її прив’язаності до сім’ї. Одні вважали таку роль почесною, інші розуміли, що тодішнє суспільство не давало їй ніякого права вибору. Воно тільки диктувало, погляди других людей і відводило роль – господині дому, дружини і матері.
Спір був безкінечним, кожна тогочасна жінка мала свою думку, яка ніяк не співпадала з чоловічою та її подругами.
Ставлення чоловіків до жіночого руху
У 1910 році газета «Голос Юга» надрукувала лист одного з читачів, на думку соціологів – лист належав чоловіку. В ньому було досить цікаво написано про те, що емансипація і рівноправ’я, до яких йдуть жінки, виглядають дуже смішно, бо означають неприємні речі для чоловіків. Тобто жінки хотіли, щоб чоловіки працювали не покладаючи рук, одягали їх, годували, забезпечували усім необхідним, а вони будуть займатися політикою, спортом. На думку феміністок дітей повинні виховувати няні, школа. Варити їжу – власний кухар, а господарство вести ключниця.
Крім того, в листі зазначено, що палити сигарети, фліртувати, їздити на велосипеді і при цьому належати до різних угрупувань – цього замало. Потрібно, щоб молода жінка мала якомога більше знань, все життя навчалася, пізнавала світ і людей, гарно шила, прала і готувала, щоб гідно виконувала всі обов’язки матері і дружини.
Такий лист отримав велику критику серед жінок, які були за рівноправ’я. Але ніхто не зміг вияснити, кому саме належав він.
