Унікальний старовинний храм знаходиться в селі Диківка Кіровоградської області. Туристи та місцеві мешканці, повідомляє сайт kropyvnychanka.com, вважають храм чарівним місцем, яке відоме своїми дивами і особливою благодаттю.
Побувавши в ньому хоча би один раз, ви отримаєте незабутні враження: тут дуже тихо, гарно, відчувається піднесення в душі, на порозі зустрічають привітні монахині.
Одразу кидається в очі чиста, оброблена територія храму. Цікаво те, що він розташований на самісінькому пагорбі, з нього відкриваються унікальні краєвиди. Він має невеликі розміри, тут панує надзвичайна домашня, родинна атмосфера.
На подвір’ї закладу майорить багато висаджених на клумбах квітів.
Трішки історії
В історичних даних написано, що село Диківка було засноване на початку XVIII століття. Вперше про нього згадується в літописах 1743 року.
Історія ж цього монастирського храму бере свій початок з XVIII століття, коли під керівництвом генерал-поручика, сербського полковника Івана Самойловича Хорвата, військові в селі спорудили храм.
В радянські часи храм суттєво перебудували і переобладнали: перекрили куполоподібну стелю, вона і в наш час такою залишилася.
Пізніше приміщення храму стало лікарнею і в ньому зробили палати для хворих.
Місцеві мешканці розповідають, що навіть тоді, коли монастир не працював, в ньому була сильна енергетика, завдяки якій виліковувалися навіть дуже хворі пацієнти лікарні.
У 1996 році архімандрит Ігнатій відновив роботу цього православного храму. А вже у 1997 році архієпископ Олександрійський Василій зробив пропозицію відкрити жіночий Свято-Богоявленський Кіровоградський монастир. Священний Синод Української Православної Церкви прийняв її. Настоятельницею закладу, за благословенням Великопреосвященного Василія, було призначено Ігуменію Феофанію.
Храм в наш час
Ігуменія Феофанія в наш час є настоятельницею монастиря.
Для монахинь тут облаштували житловий корпус і трапезну, у 2003 році збудували готель для паломників, побудували низку господарських споруд. В 2010 році звели дзвіницю.
Монахині та послушниці, які служать в монастирі, ведуть велике господарство: доглядають за худобою, вирощують фрукти, овочі.
Факти і легенди
Серед людей є припущення, що цей храм правитель Нової Сербії, генерал-поручик Іван Хорват, будував спеціально для переїзду власного духовного наставника, архімандрита Сафронія.
В період будування храму Диківка була дуже великим селом, тут постійно стояв галас людей, було багато ринків, ярмарок, життя вирувало. Адже повз село був прокладений головний шлях з Кременчука до Єлисаветграду, і дуже скоро стало зрозуміло, що це місто зовсім не підходить для ченців, які звикли жити в тиші.
Тому Сафроній знайшов собі спокій у лісі, який розташований неподалік, де спеціально для нього збудували спеціальні приміщення. На жаль, в наш час ці будівлі не збережені, до сих пір не зрозуміло, чи насправді так було, чи це легенда.
Є ще одна легенда – церковні співи. Селяни говорять, у часи, коли у приміщенні монастиря були лікарняні палати, після 12 години ночі пацієнти, які лежали в лікарні чули церковні співи.
Дива в храмі
Віруючі люди впевнені в тому, що ікони, які знаходяться в монастирі дарують людям дива. Приходячи до храму кожна людина має змогу помолитися і попросити те, що їй потрібно. Особливу увагу слід приділити іконі Святого Миколая Марлікійського Чудотворця та зображенню Богородиці. Головне звертатися до них з великою вірою в серці, надією і щирою молитвою.
