В історії науки не так багато жінок, які займалися археологією. Передусім, мова йде про тих вчених, які на практиці займалися розкопками. Дослідниця та археологиня Нінель Бокій з Кропивницького не тільки власноруч здобувала давні артефакти, але й зробила декілька важливих історичних знахідок. Більше на kropyvnychanka.com.
Коротка біографія
Нінель Михайлівна Бокій з’явилася на світ 20 червня 1937 року у селищі Новомиколаївка у Запорізької області. Її мати вчителювала, а батько працював в органах місцевого самоврядування. Родина багато разів змінювала місця проживання через роботу батька, Нінель постійно змінювала школи. Загальноосвітню школу дівчина закінчила у місті Костопіль, що на Рівненщині.
Вищу освіту Нінель Бокій здобула у Київському національному університеті імені Шевченка, де навчалася на історичному факультеті. По закінченні закладу працювала науковим співробітником у Київському державному заповіднику «Скіфський музей», а також брала участь в археологічних експедиціях Інституту археології. Деякий час Нінель Михайлівна обіймала посаду завуча одної зі шкіл міста Калінінграду.
Сталося так, що Нінель Бокій переїхала на Кіровоградщину. Як розповідає у своїй статті дослідник та історик Микола Тупчиєнко, причиною такого переїзду Нінель була зацікавленість скіфською темою. Іще в студентські роки дівчина познайомилася з археологом-скіфологом Олексієм Тереножкіним, що й визначило напрям її майбутніх досліджень. Саме на території Кіровоградщини, яка довгий час була «Диким полем» і не мала ніяких постійних поселень, кочові племена та загони різних народів воювали, селися на короткий час і знову вирушали в дорогу.
Перші розкопки
У 1964 році Нінель Бокій була учасницею розкопок поховання скіфів біля села Медерове у Кропивницькому районі. Курган був пограбований іще в давні часи, але дослідникам пощастило знайти гранітну плиту із зображенням воїна-скіфа, залишки обгорілого склепу та жертовної трапези, зброю та дві грецькі амфори. Знахідки для молодої археологіні були настільки дивовижними, що вона прийняла рішення залишитися на Кіровоградщині, щоб далі досліджувати цей загадковий степовий край.
У 1986 році Нінель Бокій, яка вже була викладачкою історичного факультету в педуніверситеті, разом зі студентами вирушила у село Суботці. Річ у тім, що селяни випадково натрапили на давнє поховання угрів під час сільськогосподарських робіт і повідомили про це вченим. Експедиція Н. Бокій в Суботцях змогла відкрити ще два давніх поховання. Встановлено, що стародавні угри кочували цим степами на межі IX та Х століть та лишили по собі кілька поховань Біля с. Суботці був знайдений невеличкий сімейний могильник для трьох осіб (чоловіка, дружини та дитини). Навколо поховання також виявили портупею, поховання коня та посуд.
Дослідження Мельгунівського кургану
У 1990 році Нінель Бокій брала участь у черговому дослідженні Мельгунівського кургану, що розташований біля села Копань. Це унікальна пам’ятка давніх часів не давала спокою дослідникам-археологам з 1763 року, коли наказ про розкопки в цьому місці віддав командир Новоросійської губернії Олексій Мельгунов.
На час досліджень у 1990 році пам’ятка була поруйнована. Здавалося, звідти дістали все, що там було. Але Нінель Бокій була впевнена, що курган іще має багато таємниць. За її наполяганням був відритий рів біля кургану на нерозкопаній ділянці, під дорогою. Там дослідники виявили залишки жертвоприношення тварин, що стало доказом того, що в цьому місці був проведений скіфський поховальний обряд. Останнє дослідження кургану провели київські науковці у 2019 році, після чого на місці досліджень був встановлений пам’ятний знак «Лита Могила».
Нінель Бокій не стало 1 липня 2008 року, але по собі археологиня залишила чимало важливих археологічних знахідок, які проливають світло на цікаві події давньої історії Кіровоградщини.