Наталія Бракер відома як педагогиня, перекладачка та краєзнавиця. Крім того, вона має славу меценатки та мемуаристки. Як людина виключної освіченості, вона направляла всі свої знання та вміння в просвітництво та збереження традицій рідного краю. Більше на kropyvnychanka.com.
Коротка біографія
Наталія Аркадіївна Бракер народилася у 1854 році у місті Єлисаветград (колишня назва Кропивницького). Початкову освіту Наталія здобула у приватних гімназіях міста Єлисаветграду та Одеси. Потім відвідувала лекції університетів Женеви та Берліна як вільний слухач.
Перш за все вона відома, як авторка літературного запису спогадів про Африкана Шпіра (видатного філософа, який народився в Єлисаветграді). Цей твір побачив світ у 1895 році. У 1901 році була видана найвагоміша праця Н. Бракер – це переклад твору А. Шпіра «Нариси практичної філософії». Що до цієї роботи Наталія листувалася з Л. М. Толстим і, врешті, отримала за переклад дуже схвальну оцінку письменника.
У 1900 році Наталія Бракер заснувала навчально-ткацьку майстерню у м. Компаніївка (центр Компаніївської громади на Кіровоградщині). Через 14 років за сприянням Н. Бракер така ж майстерня була відкрита в Антонівці. Загалом ці заклади підготували та випустили понад 100 майстринь.
Іще через 10 років вироби вихованців художньо-ремісничої школи м. Компаніївка можна було побачити на сільськогосподарській виставці, що відбувалася у Єлисаветграді. Як писали у газетах того часу, тут були представлені рушники, серветки, скатертини на багато інших виробів. Всі роботи були виконані з почуттям витонченого смаку та прикрашені оригінальними малюнками.
У ремісничій школі Наталії Бракер вивчали та відтворювали візерунки вишивання та ткацтва, що були характерними саме для цього краю – навколишніх містечок та сіл. Дівчатка навчалися протягом трьох років. По закінченні школи випускниці поверталися додому й передавали свій досвід та навички іншим.
Перші дитячі садки та майданчики
Пані Наталія Бракер іще відома тим, що заснувала перший в Єлисаветграді дитячий садок. Його відкрили у 1913 році у старій будівлі ремісничо-грамотного училища на розі вулиці Вокзальної та Тюремного провулку.
Наступного року Наталія Бракер стала ініціаторкою відкриття трьох «дитячих майданчиків», які були розташовані на Петрівському бульварі, у Міському саду та в саду «Альгамбра». За принципом роботи вони нагадували літні табори денного перебування. Протягом дня на майданчиках працювали вихователі. Неписьменних дітей шкільного віку навчали грамоті та рахуванню.
На майданчику, що знаходився на Петрівському бульварі (його називали «Петрівський») під час літніх канікул відпочивали учні з 15 початкових та середніх шкіл, а також дошкільнята. На майданчик у Міському саду сходилися діти, що жили по вулиці Пермській та у найближчих до саду районах.
На майданчиках основним завданням було утворення бібліотеки, що видавала книжки додому. На майданчику в «Альгамбрі», куди приходили діти з Солодкої та Озерної балок, працювали три вихователі та вчителька. Тут головним чином велося навчання грамоті: дітей вчили писати, читати та рахувати.
Курси підготовки вихователів та громадська робота
Для роботи з дітьми знадобилися нові професійні кадри. Для розв’язання цього питання у 1917 році Наталія Бракер відкрила в Єлисаветграді курси підготовки вихователів народних дитячих садків.
Свій багатий досвід пані Бракер втілила у чисельні праці із дошкільного виховання та етики стосунків вчителя та учнів. Наталія Бракер була активною громадською діячкою: вона брала участь у діяльності міського товариства поширення грамотності та ремесел, а також членкинею-кореспонденткою історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук. Крім цього, пані Бракер очолювала комісію з влаштування у місті розваг для дітей.
Наталія Бракер прожила майже 80 років в одному місті. Її не стало у 1933 році, коли вже Єлисаветград став Зінов’євськом.