Історія про те, як єлисаветградці обирали подарунки для коханих

Доволі складна справа – обирати подарунки, особливо коли це стосується якогось свята. Часто людина стоїть перед вітриною і сумнівається, чи потрібна та річ, яку вона збирається купити і подарувати.

У ХІХ столітті було дещо складніше. Тоді вибір подарунка для жінки, дівчини мав певний етикет та умовності. Наприклад, чоловік міг подарувати дружині намисто, а воно б його не прийняла і навіть образилася. А все тому, що таке дарувати мав право тільки чоловік чи близький родич. Наші предки обирали подарунки уважно і завжди враховували всі звичаї під час вибору. Більше на kropyvnychanka.com.

Що дарували найчастіше коханій дівчині чи дружині

Чоловік, який хотів проявити свою симпатію, кохання, повинен був заявити про свої почуття і наміри голосно, і набагато краще своїх конкурентів. Щоб кохана отримала більше вражень, чоловіки поринали у таланти і творчість. Наприклад, самостійно складали пісні, вірші і в присутності дівчини, друзів виконували їх. До речі в Кіровоградському художньому музеї є книги, в яких відомі письменники нашої області писали вірші присвячені своїм коханим.

Поширеним було писати любовні листи, вони були чимось схожі на головоломки. Автор дуже заплутано писав листа, використовував спеціальні слова, які чітко передавали його почуття. Існували навіть посібники з написання подібних посилань. Багато колекцій листів зібраних на Кіровоградщині зберігається в місцевих музеях.

Крім того, чоловіки часто дарували намисто, гребінці зроблені власноруч. Цінні колекції гребінців також можна знайти в Обласному Кіровоградському музеї. Були і речі інтимного характеру, наприклад, чоловік відрізав пасмо свого волосся і вставляв його в намисто або медальйон, який збирався дарувати. Важливо було носити намисто поряд із натільним хрестиком. Вважалося, що це оберіг, який захищає жінку від злих сил.

Кожна жінка раділа подарованому її підсвічнику. Це був досить господарський подарунок. Такі вироби можна було робити під замовлення. Їх робили з срібла, сталі, кришталю. Вони мали різну форму.

Дівчатам і жінкам, які займалися рукоділлям чоловіки дарували різні предмети. Вони спрощували роботу над вишивкою чи прядінням, тим самим, наприклад, під час роботи використовуючи подароване приладдя дівчина згадувала того, хто їй його подарував. Деякі старовинні предмети знаходяться в Кропивницькій етнолабораторії «Баба Єлька». 

Жіночі подарунки чоловікам

Жінки не залишилися осторонь, вони також робили подарунки чоловікам. Найчастіше дарували вишиванки зшиті і оздоблені власними руками. Часто дівчата дарували оздоблені бісером гаманці, невеликі сумки.

Багато жінок нашого міста робили складні вінки з волосся, дроту, прикрашаючи їх квітковими візерунками. Для цього брали власне волосся, зрізали кілька пасм і робили з них невеликий вінок. Кожна робила по своєму, найчастіше вінки виходили маленькими. Такий подарунок чоловік повинен носити завжди з собою в кишені, він захищав від злих сил і допомагав зберігати спокій в неприємних ситуаціях.

Кому дарували коштовності

Журнал «Модне світло» 1878 року описував правила дарування коштовностей. Наприклад, кільце міг подарувати виключно майбутній чоловік, який мав статус нареченого. Браслети, брошки жінки могли приймати виключно від близьких і добре знайомих людей чи хрещених батьків, але не від друзів.

Поради для вибору різдвяних подарунків

Той самий журнал вказував, що підлеглим жінкам можна дарувати годинники. В Єлисаветградській газеті «Голос Юга» в одному з тиражів була відведена рубрика перед Новим Роком, яка називалась: «Практичные подарки на Рождество». В повідомленні йшлося про кошик з вином, косметичні засоби. Одне видання описувало макасарову олію, яку придумав лондонський перукар Роуленд. До його складу входила: пальмова олія, іланг-іланг. Воно чудово підходило для зміцнення волосся, стимулювало його зростання.

.,.,.,.