Магічна сила весільного рушника на Кіровоградщині

В Кіровоградській області люди придають великого сакрального значення весільним рушникам. Цей атрибут вишивають однією голкою, з початку і до кінця. Рушник, півідомляє сайт kropyvnychanka.com, для наших предків був сакральним. Це доводить те, що коли нареченим перев’язували руки під час заручин вважалося, що вони стали сім’єю і не потрібно було навіть ставити свої підписи в документах.

Вишитий рушник з давніх часів вважався основним в українській обрядовості. Він знаходився поруч все життя: хрещення немовлят – рушник, сватання – також рушник, зустріч дорогих гостей – проводилася з рушником хлібом і сіллю на ньому. Українське весілля неможливо уявити собі без цього атрибуту. Його зберігали після вінчання все життя в новій сім’ї, бо він був символом сімейного благополуччя.

 Раніше використовували для стародавнього шлюбу майже 150 рушників. За давніх давен, щоб весілля відбулося і вважалося канонічним, потрібно було вишити майже півсотні рушників: батьківське благословення – один, другий для нареченої, який вона повинна принести до майбутнього чоловіка додому. 

Крім того, рушниками прикрашали весільні столи, в’язали їх на руки сватам, старостам, і так далі.

Рушник стелять обов’язково в церкві під час вінчання молодятам. Також коли пару ведуть до столу, руки пов’язують ним. Під весільний хліб завжди повинні стелити вишитий рушник. Але важливо, щоб він був вишитий вручну, не куплений.

Для чого стелять рушник під час вінчання?

В давні часи рушники були святинею, ногами ставати на них було суворо заборонено. Коли людина торкалася підошвою, то це вважалося поганим знаком.

Але звичаї з часом почали змінюватися, і відтепер стати на рушник – означає стати перед Богом, і більше не є гріхом. Але одне незмінне: вишивальниця повинна пильно стежити, щоб посередині рушника було біле місце на якому не було жодного візерунку (його називали Божим).

Вінчальний рушник – це символ білої хмаринки, він підносить молодят до Божого благословення. І саме цей атрибут визначає долю чоловіка і жінки, які перебувають в шлюбі.

Де коровай, там і рушник

Коровай завжди клали на вишитий рушник. На ньому робили різні орнаменти, писали молодятам написи. Часто вишивальниці додавали зображення птахів – символ кохання молодих. Крім того, майстрині вишивали елементи від себе, керуючись при цьому традиціями, використовували яскраві кольори.

Рушник і ікона

У Кіровоградській області пара після розпису в РАГСІ обов’язково повинна піти до церкви повінчатися. З собою вони несуть ікони, якими благословляють їх батьки, ікони повинні бути покриті рушниками.

Важливо, щоб на рушниці були вишиті візерунки, рослини, причому тільки червоною ниткою.

Хто займався вишивкою сімейного оберегу?

Так уже повелося, що раніше кожна дівчина повинна була сама собі вишивати рушник, і цю роботу не можна було довіряти нікому. Крім того, вишивати потрібно було так, щоб ні одна людина не бачила, бо вважалося, що вона може наврочити.

Гарний час для такої роботи вважався ранок четверга, адже саме цей день відбувався енергетичний пік. Важливо було перед роботою провести попередню підготовку: помолитися, попросити благословення у матері, вимити гарно руки і звільнитися від недобрих думок.

Під час такої роботи ні в якому разі не можна було думати про щось погане, і тим більше лаятися або вступати з кимось у конфлікт.

Крім того, рушник шили тільки з однієї тканини, не можна було брати шматочки тканини і збирати їх докупи. Вишивали однією і тією голкою від початку і до кінця роботи. Причому якщо дівчина втратить голку або зламає її, то це вважалося недобрим знаком.

Секрети вишивки

Спочатку майстриня повинна створити малюнок, один, другий, і обрати той, до якого лежить душа – так, інтуїтивно, обирали значущі символи.

Вишивати потрібно справа наліво. Правий бік, то чоловічий, лівий – жіночий. Для створення візерунку на рушнику досить часто обирають дерево життя. Він являє собою символ продовження роду, гарної родини.

Пара птахів – це сімейне господарство, сімейне щастя. Хрест, який покладається в основу візерунків, символізує сонце, світло і добро.

На рушниках багато рослинних візерунків: виноград – символ плодючості і заміжжя, калина – міцне жіноче здоров’я, дуб – чоловіча сила, мак – благополуччя.

Рушники та забобони

В народі є такий звичай, коли вирішується, хто в парі буде головним. Для цього молодята в РАГСІ повинні стати на рушник ногами, хто перший стане, той і буде головою в родині. А от коли під час вінчання хтось із чужих людей стає на рушник, то це поганий знак.

Не можна рушники згортати в рулон, бо в порожнечі може оселитися нечиста сила.

Не можна ні в якому разі виносити з дому весільний рушник, віддавати його комусь чужому. Зазвичай їх ховали подалі від чужих очей, або покривали ними ікони на покуті.

З цього можна зробити висновок, що насправді сильним оберегом сімейного життя був рушник. Наші пращури наділяли його великою сакральною силою, бо все життя він був поруч з людиною.  

.,.,.,.