«Рум’яні щоки, чорні брови», або секрети вроди наших бабусь

У всьому світі люди добре знають про те, які неймовірно гарні українські жінки. В наш час підтримати свою красу досить легко, варто використати сучасні косметичні засоби. А от наші прабабусі, повідомляє сайт kropyvnychanka.com, є точно мали в своєму арсеналі певні секрети, які допомогали їм підтримувати справжню природну красу.

Як вдавалося нашим предкам, в складних умовах життя і важко працюючи, гарно виглядати, зберігати свою красу і здоров’я довгі роки? Що найчастіше для цього використовували жінки в Кіровоградській області?

Біла, свіжа шкіра обличчя – запорука краси

В той час, коли наші бабусі були дівчатами практично не було великої кількості косметики, тому вони підтримували молодість обличчя косметикою, яку самі виготовляли.

Для цього використовували доступні природні засоби – квіти, трави, овочі, олію та багато іншого.

Вважалося, що найкраще підтримує молодість один «ритуал»: потрібно було вмивати обличчя водою з чистого джерела, або збирати росу рано-вранці з дерев, трав. Це надавало шкірі бадьорості. Зранку добре було вмиватися кислим молоком, бо воно робило шкіру пружною.

Вечірній догляд для шкіри обличчя був на основі трав’яних відварів з лікарняних трав. Якщо тип шкіри був нормальний, то підходили практично всі відвари, коли шкіра жирна або комбінована, то робили відвари зі звіробою, календули. Крім властивостей покращувати тонус шкіри такі засоби заспокоювали її, знімали запалення.

Полюбляли наші бабусі і всілякі маски, які робили з різних рослин, жирів, які подарувала матінка-природа. Крім того, використовували фрукти, які дарували шкірі вітаміни. 

Щоб шкіра була в тонусі робили маску з квашеного огірка. Його дрібно кришили та викладали на обличчя, тримали 15 хвилин, після чого змивали. Щоб обличчя було білим (тоді це було модно) робили маску з яблук, для цього чистили їх, подрібнювали наносили на обличчя.   

Для еластичної шкіри брали продукти із кислого молока (сметану, кефір, ряжанку), також ефективно пом’якшували шкіру рослинні і тваринні жири. 

Добре підживлювала та очищала обличчя маска із груш. З цих фруктів робили пюре, додавали олію і накладали на обличчя хвилин на 15.

Щоб зволожити обличчя, потрібно було нанести в області лоба та щік по краплі меду. Мед також використовували для омолоджуючого ефекту, для цього до нього додавали яєчний жовток чи петрушку.

Гарні руки – секрети

Від дуже важкої праці шкіра рук ставала грубою, сухою і темною. Тому за нею потрібно було особливо дбайливо дивитися.

Для цього використовували мазі, їх готували найчастіше із лопуха і тваринного жиру. Лопух нарізали тоненькими шматочками, перемішували з тваринним жиром і наносили на шкіру рук.

Щоб суха шкіра ставала м’якою робили компреси з картоплі. Для цього відварювали картоплю добре її розминали, до неї додавали молоко і гарячий компрес наносили на шкіру рук. Тримали його допоки він не охолоне.

Для зволоження був ефективний крем на основі суміші лікарських трав. Для цього брали трави і заливали їх окропом. Потім вкутували цупкою тканиною і ставили в темне місце на 7 годин. Після цього все проціджували, додавши вершкове масло і мед.

Щоб відбілити руки брали корінь хрону, його дрібно нарізали, додавали в кашицю сир, розсіл від квашених огірків і використовували.

Від ламкості та хвороб нігтів використовували сік смородини або журавлини.

Довге, здорове волосся

Пишне та довге волосся – це прояв жіночності, долгляд за ним був досить складним, бо гарних умов не було.

Щоб волосся було густим, його мили тільки теплою водою при цьому її потрібно було набирати тільки з природних джерел. Замість шампуней використовували трави і квіти. Найчастіше любисток – давав запах, ромашка – знімала запалення, робила волосся густим і блискучим. Для м’якості використовували листя м’яти.

У наших бабусь також були ополіскувачі. Їх робили з кропиви, берези, часто використовували квіти. Для того, щоб зробити ефективний настій сухі трави дрібнили, заливали окропом, настоювали, проціджували і використовували.

Для лікування сухого волосся брали рослинну олію, замішували її з горілкою, отриману рідину втирали в шкіру голови, після цього змивали.

В давні часи жінки не забували також про фарбування волосся. Для цього вони використовували рослинну сировину. Найпоширенішим був такий рецепт: Брали цибулинне лушпиння заливали водою. Ставили на вогонь і доводили до кипіння. Після цього отриманою рідиною поливали волосся, отримували коричневий відтінок. Так само заварювали настій з ромашки, вона надавала волоссю золотий відтінок. Порошок з кори дуба і ожину використовували для того, щоб зробити волосся темним.

Як робили макіяж?

Кожна жінка хотіла виглядати гарною. І для цього здавна використовували натуральну косметику, яку робили з овочів і фруктів. Наприклад, соком вишні малювали губи, буряк використовували для рум’яни. Щоб очі були виразні і глибокі їх підводили сажею.

Не забували дівчата гарно пахнути, тому замість парфумів мазали тіло свіжою м’ятою, васильками.

З цього можна зробити висновок, наші прабабусі вміли використовувати дари природи правильно і завдяки цьому виглядали гарно. До сих пір рецепти молодості наших бабусь, використовуються сучасними жінками.

.,.,.,.