Кропивничанки, які жили в період Радянського Союзу не мали великого вибору косметики, бо тоді вона була дефіцитною. Якщо і була, то для багатьох недоступною в ціні. Крім того, були певні рамки, за які не дозволялося виходити. Робити макіяж професійною косметикою повноцінно, містянки почали у 1920 році. Більше на kropyvnychanka.com.
Розвиток парфумерно-косметичної сфери в Єлисаветграді
У 1920 році завдяки покращенню економіки країни почали відновлюватися різні сфери діяльності. У 1922 році впровадили нову економічну політику, метою якої було повне відродження господарства і перехід до соціалізму. Життя в Союзі різко змінилося, після постійного дефіциту продукції, порожніх прилавків магазинів, раптом почав панувати достаток.
Тоді з’явилися перші журнали, в яких рекламували гарне життя, європейську косметику. У 1922 році відбувся переворот у парфумерно-косметичній сфері. На території СРСР створили Московське ТЕЖЕ. Вони виготовляли пудри, помади, парфуми, одеколони. У 1923 році продукцію вперше завезли в крамниці Єлисаветграда. Продукція цього бренду коштувала дуже дорого, але користувалась великою популярністю серед містянок. Найвідомішими та найулюбленішими парфумами тоді були «Червона Москва».
Кропивничанки, які мали достатньо грошей, купували косметику, парфуми у закритих розподільниках, інші віддавали перевагу закордонній косметиці. Особливо розкішною вважалась косметика французького бренду «Коті».
У середині 1930 року сторінки популярних місцевих журналів почали прикрашати образи жінок трудівниць. Саме тоді з’явився повноцінний образ міської жінки. Судячи з цього образу, кропивничанка повинна бути вбрана в гарний одяг, важливо щоб були нафарбовані губи яскраво червоною помадою, вищипані брови, гарна зачіска. Під впливом реклами, жінки почали активно користуватися кремом, пудрою, помадою. Справжніми кумирами радянських жінок були західні кіноактриси.
Еволюція макіяжу кропивничанок
У 1937 році в Москві відкрили радянський інститут косметики. У місцевій пресі часто публікували промови з виступів його керівниці Поліни Жемчужної.
Вона говорила, що кожна жінка має ретельно доглядати за собою. Важливо підтримувати в чистоті волосся, нігті.
У 1940 році кропивничанки робили макіяж наслідуючи європейок. Найяскравішою деталлю макіяжу були губи нафарбовані темною помадою. Загальний образ жінки підкреслювали зачіскою: високий хвіст або коса.
Під час Другої світової війни знову почався дефіцит з косметикою. І тільки у 1954 році кропивничанки більше не відчували дефіциту.
Після війни в країні зокрема і в нашому місті жінки активно конкурували між собою за увагу чоловіків, тому кожна старалася нафарбуватися якомога яскравіше. На формування повоєнного образу радянської жінки вплинуло захоплення західними акторками. Тоді кропивничанки почали фарбувати губи яскраво червоною помадою. Для доповнення образу малювали брови круглої форми, вперше почали використовувати накладні вії, приклеювали їх за допомогою канцелярського клею. Досить цікавий факт, накладні вії купляли на чорному ринку.
У 1947 році радянська влада розпочала боротьбу з західною модою, жінкам заборонили копіювати образи західних європейок. Відтоді радянські тенденції почали відставати від європейських щонайменше на 9 років.
У 1950 році жінок почали брати приклад макіяжу і моду вітчизняних співачок. Косметикою містянки користувалися мало. На полицях магазинів продавали косметику виключно вітчизняного виробництва. Інколи в продажу була іноземна косметика, за якою стояли черги.
У 1951 році в колишньому Єлисаветграді, після перейменування у Кіровограді почали активно відкриватися салони краси, які часто відвідували містянки. Журнали пропагували послуги спеціалістів у сфері краси та нагадували, що кожна жінка має бути гарною і доглянутою.
Наприкінці 1960 року дефіцит косметики в місті залишався. У магазинах можна було придбати неякісну пудру в картонній коробочці, з жахливим запахом помади. Тіней для повік і туші взагалі не було.
Місцеві перукарні отримували косметику, яку неможливо було купити в магазині – найчастіше це була косметика гарної якості іноземного виробництва.
На початку 1980 року асортимент косметики зріс. У магазинах почали з’являтися засоби для догляду від європейських брендів, ціни були помірними.
Макіяж 1990 року вражав своєю екстремальністю. Містянки віддавали перевагу яскравим кольорам. Сині, зелені тіні наносили до брів, малювали яскраво рожеві губи. Користувалися переважно європейською косметикою.
