Олександра Кропивницька – донька відомого засновника театру “Корифеїв” – Марка Лукича Кропивницького. Отримала славу серед людей завдяки своєму унікальному співу. За своє життя жінка виконала багато відомих на то час партій. Більше на kropyvnychanka.com.
Дитинство
Народилася Олександра 20 травня 1888 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький). Відразу після народження доньки сім’я переїздить з рідного Єлисаветграду до Харкова. Вони купують великий дім з земельною ділянкою. Цей хутір стає сімейним гніздом родини.
Дівчинка росла дуже чемною, привітливою, гостинною. Досить швидко навчилася грамоті, з дитинства проявляла хист до музики. Великий вплив на виховання Саші склала її бабуся Капітоліна саме вона її привчила до дисципліни, вчила з онукою музику, пісні.
Пізніше сім’я найняла на роботу гувернантку Еллі Юліївну, яка допомогла Олександрі вивчити добре німецьку мову. У шестирічному віці дівчинка гарно грала на роялі. З дитинства батькам складала і ставила власні вистави.
Навчання і розквіт кар’єри
З 1900 року дівчина вступила в Харківську Вознесенську гімназію і понад три роки брала уроки гри на фортепіано з драматичним забарвленням. В гімназії у дівчини розкрився сильний голос. Навчання тривало 5 років. Весною 1906 року Олександра виступила на концерті, який проводили в одній з Харківських бібліотек.
Публіка відразу звернула увагу на виконавицю. Коли Саша закінчила навчання, перед нею повстало питання про продовження освіти. І. Мечников, який був частим гостем садиби її батька рекомендував їхати дівчині до Парижу. Саме там вона почала брати уроки співу у видатної співачки мадам Рози Карон.
В дівчини добре виходило співати, але це тривало недовго. За кілька місяців у Кропивницької раптово зник голос і нічого не залишалося, як повернутися на батьківщину в рідний Єлисавтеград.
Вона знову повернулася на хутір «Затишок», захопилась драматичними акторськими виставами. Наприкінці літа 1907 року приймає доленосне рішення для себе – переїжджає жити до Петербурга, де проходить успішно екзамен в імператорському університеті. Дівчина починає відвідувати клас В. Давидова в якому навчається три роки на драматичних курсах.
Доля змилувалася над Олександрою – в неї з’явився голос. Починаючи з 1910 року вона ходить на навчання до відомої оперної співачки С.Гладкої.
У 1913 році дівчина їде до Італії на навчання. Протягом року навчається в римській консерваторії. Крім навчання Кропивницька почала працювати, вона дає сольні партії в різних ораторіях.
Дівчина мала гарну вроду і великий талант, яким захоплювався французький композитор Поль Паррей. Він власною персоною виконав в честь жінки кілька романсів. Також голос Олександри зачарував директора римського оперного театру Е. Кареллі.
Коли Кареллі запропонувала Кропивницькій працювати в її театрі, та погодилася. Саме тоді вона підписала перший в житті контракт на співпрацю. Театр зобов’язувався платити молодій співачці по 340 лір на місяць. Кар’єра дівчини складалася успішно, але на жаль напружена ситуація в світі призвела до того, що вона повернулася на батьківщину в рідний Єлисаветград.
Після повернення на протягом двох років вона працює у місцевому театрі драми. Тут створює багато образів.
На початку весни 1930 року молода співачка отримала запрошення до Ленінграда. Подальший її творчий шлях пов’язаний з театром музичної комедії. Спочатку Кропивницька виступала в своєму репертуарі, а згодом почала викладати уроки в класі вокалу при цьому ж театрі.
Вона обожнювала своїх учениць, вкладала в них тільки найкраще. Перебуваючи в Петербурзі, Олександра не забувала народну творчість українського народу, вона пропагувала рідну музику, виконуючи твори різних композиторів.
Останні роки життя
Вдосконалення свого таланту зайняло у Кропивницької все життя. Підкосила її здоров’я важка хвороба – інсульт. Поховали легенду співів в Ленінграді.
