Важливим символом дівування з давніх часів на території нашої країни був вінок. Ним прикрашали голови дівчата, його використовували в традиційних обрядах та зберігали. Звідки взагалі прийшла у Єлисаветград традиція плести і носити вінок? Яке він мав значення для містянок? На ці питання відповів Олександр Пашутін (колишній перший мер Єлисаветграда).В своїй книзі «Історичний очерк» він описував традиції, обряди пов’язані з вінком. Більш детально про значення вінка у нашому матеріалі на сайті kropyvnychanka.com.
Значення вінка для кропивничанок
Пашутін писав, що для містянок вінок мав особливе значення, до нього ставилися з повагою та його створенню приділяли велику увагу. Він служив не просто прикрасою, а сильним оберегом від врочення і нечистої сили. Часто дівчата під час плетіння додавали в нього зубки часнику, полину. Також вінок символізував дівочу красу, чистоту.
Починали носити цей головний убір з трьох рочків. Найперший вінок у своєму житті дівчинка отримувала від матері. Вона плела його переважно з чорнобривців. Додавалися ці квітки не просто так, бо вони мали добрий вплив на здоров’я. Чорнобривці знімали головний біль, розвивали зір, заспокоювали серце.
Коли дівчинці виповнялося чотири роки, то плели інший вінок: його робили з бесмертника, листочків яблуні. В шість років вплітали до вінка маки, вони берегли сон та думки.
В сім рочків дівчинці мати плела вінок з семи квіток. Після семи років дівчинка плела вінки собі сама.
Набір квітів для вінка і їх значення
В класичному вінку повинно було бути 12 видів квітів:
- Мак – символізував красу і молодість.
- Ромашка – ніжність, вірність.
- Соняшники – відданість.
- Волошки – людяність.
- Півонія – надію.
- М’ята – міцне здоров’я.
- Материнка – любов матері.
- Лілія – чари дівчини.
- Безсмертник – міцне здоров’я.
- Яблуня – чистота.
- Калина – молодість, мудрість.
- Дзвіночки – вдячність.
Рослини для вінка брали в певні дні і години (залежало від його призначення). Перед плетінням квіти очищали колодязною водою. За роботою обов’язково співали спеціальні пісні, розповідали цікаві історії.
Вінки для весілля
Важливим атрибутом на весіллі вважався вінок, без нього неможливо було уявити наречену. Він був останнім, який дівчина одягала, бо після одруження вона змінювала свій головний убір. Цей аксесуар наділяли великою силою оберега та пов’язували з сонцем і небом.
Процес плетіння такого вінка починали дружки за день до весілля на дівич-вечорі. Вважалося, що їм в цьому допомогає Бог. В книзі Пашутіна окреме місце відведено обрядовим вінкам.
Обрядові вінки
Ні одне важливе обрядове дійство раніше не проходило без вінків. Існував колись обряд “Лялі”і проводили його за день до святого Юрія (відзначали 23 квітня). В вечір свята найкрасивіша дівчина села, на думку хлопців, йшла до води, її саджали на березі річки чи озера і одягали вінок з травами. Далі вона повинна зняти свій вінок і кинути його, хто з дівчат перша зловить, то означало, що цілий рік в її житі будуть позитивні зміни.
Перед Трійцею, в народі на це свято говорять Русалчин Великдень, дівчата йшли до лісу звивали там вінки, вербу вплітали з травою й лишали, а в день свята перевіряли вінки, якщо вінок лишився свіжим, то це значило, що дівчина буде щасливою в шлюбі. Якщо зів’яв, то це провокувало щось не добре.
В ніч на Івана Купала випущені на річці Інгульці вінки віщували долю молодих дівчат. За день до свята дівчата плели вінки, потім в Купальську ніч пускали їх на воду. І в залежності від того, як буде плести по воді вінок, трактували подальшу долю його власниці: чи скоро дівчина вийде заміж, яким буде її майбутній чоловік.
Був ще один унікальний вінок, який називали в народі обжинковий. За допомогою нього пророкували майбутній урожай. Дівчата брали цей вінок і несли його до чоловіка, який мав власні поля і вирощував на них жито та інші культури. Вони віддавали чоловіку цей вінок при цьому співали пісень. Він приймав подарунок, бажав щастя, та запрошував всіх за стіл. Вважалося, що цей вінок приносить гарний врожай.
