Споконвіків люди шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували для проведення обрядів, у побуті.
Хустка вважалася сакральним предметом та реліквією, яка переходила з покоління в покоління. Більш детально про історію цього головного убору на Кіровградщині у нашому матеріалі на сайті kropyvnychanka.
Якою була Кіровоградська хустка?
Підлітки,незаміжні дівчата раніше носили стрічки, вінки з чорнобривців. Заміжні жінки обов’язково повинні були прикривати голову хустиною. Вважалося, що вона — оберіг сім’ї, родини.
Хустина завжди показувала соціальний статус жінки. Молоді дівчата носили яскраві білого кольору, старші жінки – темні, вдови – чорні. Заможні жінки купували дорогі шовкові та вовняні хустки.
В Кіровоградській області модними були хустки вишиті дорогим шовком. Найчастіше зустрічалися зелені, жовті кольори.
Орнамент робили переважно геометричний, а після 17 століття в моду увійшов рослинний орнамент.
На хустках вишивали троянди, ромашки, васильки. Дуже рідко вишивали зображення птахів, півників.
Часто вживаною і найпростішою композицією узору була хвиляста лінія. Найчастіше кути хустинки зашивали густими узорами, а простір в середині лишали без прикрас.
Вишивку наносили переважно червоними нитками, іноді додавали сині.
Традиції пов’язані з хусткою
1. Під час сватання дівчата виносили хлопцям хустки на знак згоди. Це означало, що дівчина виходить заміж за коханого хлопця.
2. У народному весільному обряді є традиція покрити голову молодої хустиною. Тобто під кінець весільної програми наречений та його мати повинні покрити голову жінці, що означало перехід нареченої в статус заміжньої жінки.
3. Не гарно і неправильно було ходити з непокритою головою по вулиці заміжнім жінкам. Це вважалося тяжким гріхом. За місцевими уявленнями вважалося, що заміжня жінка без хустки накликала неврожай, хвороби.
4. У давні часи був такий звичай, коли на весіллі молодим покривали хустинками руки для того, щоб ніяке зло не ввійшло в їхню сім’ю. В кінці святкування хустинки зв’язували одна з одною і з весільним одягом зберігалися, як символ оберегу сім’ї.
5. Хустку використовували, коли народжувався первісток в молодій сім’ї, на хрестинах.
6. Мати обов’язково повинна була перев’язати хусткою сина, коли проводить його в армію. Адже вважалося, що так, вона захистить його від негараздів.
7. Важливу роль відігравала хустина у побуті козаків. Вона служила справжньою гордістю старшини. В описі майна старшин знайдено багато коштовних хусток.
8. Коли люди починали будувати нову хату, то вони повинні обов’язково перев’язати руки будівельникам перед початком роботи.
Де на Кіровоградщині можна подивитися на хустки наших предків?
В унікальній етнолабораторії «Баба Єлька» зберігають в наш час 50 хусток, кожна з яких має свою історію. Їх збирали в селах, містах Кіровоградської області.
В етнолабораторії можна погледіти на хустки, у які жінки загортали немовлят, якими вкривались.
Крім того, тут є хустка-реліквія, яка належить міській модниці Парасці Лазаренко 1903 року народження.
Хустка яскраво помаранчевого кольору. Плетіння квіточок відрізняється від усіх хусток, які тут є.
Великою перлиною колекції називають хустку з села Кримки Олександрійського району.
Вона дуже гарно зроблена, на ній тоненькі китиці, яких немає на інших.
Українська хустка в наш час
Нині цей аксесуар не втратив своєї актуальності. Багато жінок мають в своєму гардеробі сучасну хустку, адже Різдво, Коляду неможливо уявити без даного аксесуару.
Унікальний аксесуар надає сучасним жінкам колоритного образу крім того, є дуже багато нових форм, візерунків.
