Софія Тобілевич – акторка, письменниця, що написала мемуари «Корифеї українського театру». Ця талонивите жінка зробила великий вклад в вітчизняну культуру. Вона найкраща фольклористка та дружина відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Детальніше про життя видатної українки у нашому матеріалі на сайті kropyvnychanka.com
Труднощі почались в дитинстві
Дитинство Софії пройшло в невеликому селі на Вінниччині. Батько рано пішов з життя, виховувала дівчинку мати та служниця Явдоха. Мала любила слухати казки, пісні. В такій приємній, комфортній, домашній атмосфері минало її дитинство. На жаль не довго все це було.
У матері дівчини був другий чоловік, якого заарештували та вислали до Сибіру. Після цього сім’я опинилася в злиднях. Щоб хоч якось врятуватись від голоду, Софія наймалась працювати нянькою в заможні родини. Відтоді дівчина зрозуміла важливий урок- покладатися можна тільки на себе.
Важливе знайомство
Працюючи в одній родині, де вона няньчила дітей, Софія познайомилась з Броніславою Сидорович, яка була знатною діячкою польського національного руху. Саме ця жінка допомогла Софії в навчанні.
Завдяки наполегливості та постійній праці дівчина стала вчителькою. Невдовзі отримала місце викладачки в родині поміщиків. Згодом разом із ними покинула рідне місто та переїхала до Києва.
Далі не склалося, Тобілевич втратила роботу. Дівчина не знала, що робити, куди йти, але твердо вирішила будувати кар’єру. Обрати те, до чого тягнулась її душа – театр.
Перші кроки на сцені та заміжжя
Перший великий крок на сцені був зроблений в аматорському хорі Михайла Старицького й Миколи Лисенка. Дівчину взяли в основний склад трупи. Восени відбулося турне в Єлисаветград. Тут до трупи приєднався місцевий драматург Іван Тобілевич, який узяв собі псевдонім – Карпенко-Карий.
Чоловік на той час став вдівцем, тому не шукав собі кохання, розради. На момент знайомства Софії було 25 років, Івану – майже 40. Дівчина підійшла до нього і несподівано для всіх призналась, що кохає його. Іван відреагував категорично на признання. Відповівши дівчині, що вона молода, а він своє життя вже віджив. Софія отримала відмову та не здалася. Жінка робила все, щоб добитися прихильності свого коханого. Пройшов час Іван все ж таки вирішив взяти шлюб с Софією.
Неспокійне життя
Життя новоствореної родини у спокої тривало недовго. У 1882 році в Ростові-на-Дону Івану прийшло розпорядження про заборону повертатися на Україну. Це було зв’язано з тим, що місцева влада Єлисаветграда звинуватила чоловіка в допомозі злочинцям.
Це стало справжнім засланням. Карпенко-Карий залишився на чужині. Софія навіть не думала покидати чоловіка залишилася біля нього в чужому краї. Повернутися додому та знову працювати в театрі сім’я змогла тільки у 1888-му році.
Найкращий період творчості
Сама Софія найкращим часом своєї творчої кар’єри вважала 1890-1906 рік. Тоді вона служила в трупі Саксаганського й Карпенка-Карого. У той період жінка написала замітку про яскравих представників тодішньої сцени, яка пізніше утворила збірку «Корифеї українського театру».
Втрата коханого та пошук кращого театру
Коли жінці виповнилося 47 років – помер Іван Тобілевич. Щоб не відчувати туги, смутку вона не покинула театр й за рік вже була в акторській трупі Миколи Садовського, що у Києві. Це був перший стаціонарний театр для жінки. Тут вона працювала до 1915 року.
Після революції Софія перейшла до Нового драматичного театру імені Івана Франка. Залишила сцену тільки, коли їй виповнилося 75 років.
Допомога другу поляку
Окрім театральної діяльності Тобілевич усе життя збирала колекцію народної творчості. Вона надала велику допомогу польському фольклористу Чаславу Нейману. Він написав в своїх дослідженнях понад 300 пісень, зразків оповідних жанрів для серйозних видань Краківської академії наук, а вона відтворювала польською транскрипцією на українську мову.
Ця співпраця привела до створення авторської роботи, яка пізніше стала великим збірником українських народних пісень. До неї увійшло багато фольклорних робіт з різних куточків України. Ще Софія сама перекладала комедію Бомарше «Весілля Фігаро». Померла Софія Тобілевич на 92-му році життя. Поховали її в Києві.
