Чому Надія Тарковська відреклася від батьків?

Надія Тарковська (Тобілевич) – це та жінка, яка зробила великий вклад в розвиток першого українського театру «Корифеїв», фольклористка, дружина Івана Карпенка-Карого (корифея українського побутового театру). Більше на kropyvnychanka.com.

Дитинство

Народилася дівчинка 11 травня 1852 року в селі Кардашеве Кіровоградської області. Її батьки були шляхетними громадянами. Батько Карл Матвійович відставний штабсротмістр Новоархангельського полку. Мама – Марія Каєтанівна, дочка поміщика колишнього штабсротмістра принца Альберта. Вихованням дівчинки займалася мати.

Життя склалося так, що в 18 столітті родина переїхала з Польщі в Україну. Батьки дівчинки були досвідченими людьми, але на Кіровоградщині після переїзду бідували, тримали скромне господарство.

Волонтерство

Після отримання освіти в Єлисаветграді дівчина почала брати активну участь у роботі благодійного товариства, яким керувала жінка, на прізвище Рогальська. Дівчата шили білизну для дитячого притулку, лікарень.

Знайомство з майбутнім чоловіком і початок акторської кар’єри

Познайомилася Надія з Іваном Тобілевичем у 1869 році, чоловік запропонував їй грати разом з ним в аматорському театральному гуртку.

Якраз тоді почали ставити п’єсу Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Чоловічі ролі всі роздали, а на роль Галі не могли довгий час знайти акторку. Надія добре підійшла під цю роль.

Всупереч тому, що раніше ніколи вона не виходила на велику сцену, Надія погодилася.

Граючи в одній трупі Іван Карпенко-Карий зрозумів, що закохався в дівчину. Але різниця в матеріальному стані між Надією та Іваном стала на перешкоді почуттям. Коли чоловік прийшов до батьків дівчини свататися, він почув «НІ».

Надія дуже закохалася в Івана, тому вирішила піти наперекір батькам і у 1869 році вони одружилися з Карпенко-Карим. Іванові тоді було 24 роки, а Надії – 20.

Їх шлюб видався досить вдалий, Надія у всьому підтримувала свого чоловіка. Обожнювала з ним читати літературу, слухати музику, співати і виступати в театрі.

Сімейне «гніздечко» Тобілевичів

Придане, яке залишили батьки Надії – ділянка землі посеред степу. У 1969 році її чоловік вирішив створити справжній оазис серед степу. Своїми руками він побудував на цій землі хату, яку поділив на дві половини. В одній жили Іван і Надія, а в другій поселилися його батьки.

Кожного дня Іван вкладав душу в це місце, разом зі своїм батьком облагородили садок, викопали ставок, в якому завели рибу.

Коли померли батьки Надії від холери, під опіку її перейшли малолітні брати і сестри. Крім того, маєток Тарковських з великими боргами, які прийшлося довгий час віддавати.

Останні роки життя

В щасливому шлюбі жінка прожила 13 років. За цей час у неї народилося 7 дітей. Часті пологи послабили її здоров’я. Крім того, дуже важко було з донечкою Галею, яка мала проблеми зі слуховим апаратом. Через те, що вона не могла повноцінно рухатися, дівчина була дуже злою. Лікарі порадили батькам відвезти дочку на лиман. Там Надія дуже застудилася, почала кашляти.

Після довгих обстежень був встановлений діагноз – сухоти. Навесні 1982 року жінка померла в віці 33 років. За рік після її смерті померла і донька Галя. Поховали Надію Карлівну в Миколаївці біля церкви. У 1982 році відбулося перепоховання на Карлюжанському кладовищі біля чоловіка Івана Тобілевича.

На її могилі напис: «Надіє моя кохана, навіщо ти лишила мене з маленькими дітками».

Хутір і стела в честь Надії

Після смерті жінки Іван Тобілевич не покинув той дім, який збудував серед степу. Він назвав його «Хутір Надія» в честь своєї покійної коханої. В наш час «Хутір Надія» з 1956 року оголошено державним заповідником-музеєм.

У 2007 році на центральній алеї хутора встановили стелу, яка присвячена Надії Тарковській. Автори максимально точно змогли передати вираз обличчя, вбрання жінки. 

.,.,.,.